Словарь української мови (1924)/тямувати
| ◀ тямок | Словарь української мови Т тямувати |
тямучий ▶ |
|
Тямува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
| ◀ тямок | Словарь української мови Борис Грінченко Т тямувати |
тямучий ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тямувати
Борис Грінченко
1924
Тямува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.