Словарь української мови (1924)/тіло
| ◀ тілко | Словарь української мови Т тіло |
тіль-тіль ▶ |
|
Ті́ло, ла, с. 1) Тѣло. У поганому тілі погана душа. Ном. № 8569. Узя́ти ті́ло. Пополнѣть. Отяглись (худі коні), узяли тіло, стали коні хоч куди. Мнж. 22. Спа́сти з ті́ла. Похудѣть. 2) Трупъ. Коби тіло з хати взяли, я би оженився. Гол. II. 469. 3) Бо́же ті́ло. Раст. а) Eriophorum latifolium L. Вх. Пч. I. 10. б) Stipa pennata. Лв. 102. 4) Во́вче ті́ло. Раст. Comarum palustre L. Ум. Ті́лко, ті́льце, ті́лечко.