Словарь української мови (1924)/тіснота
| ◀ тісно | Словарь української мови Т тіснота |
тіснуватий ▶ |
|
Тісно́та, ти, ж. 1) Тѣснота. Тіснота така, що й києм не протиснеш. Шейк. 2) Тяжелое, стѣсненное положеніе, утѣсненіе. Вдові убогій поможіте, не осудіте сироти, і виведіть із тісноти на волю тихих. Шевч. Дарма, що нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні.... Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу. К. ХП. 132.