Словарь української мови (1924)/убагнути
Зовнішній вигляд
◀ убавлятися | Словарь української мови У убагнути |
убазарювати ▶ |
|
Убагну́ти, ну́, не́ш, гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне. Котл. Ен. II. 34.