Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/убавлятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
убавлятися
Берлін: Українське слово, 1924

Убавля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. уба́витися, влюся, вишся, гл. Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали. Новомоск. у. (Залюб.).