Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/убезвічити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
убезвічити
Берлін: Українське слово, 1924

Убезві́чити, чу, чиш, гл. = Обезвічити. Вх. Зн. 72.