Словарь української мови (1924)/убувати

by Борис Грінченко

◀ убуванці

Словарь української мови Борис Грінченко У убувати

убуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Убува́ти, ва́ю, єш, сов. в. убу́ти, бу́ю, єш, гл. 1) Обувать, обуть, надѣвать, надѣть обувь. Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує. Мет. 264. В постоли вбути. Ном. № 3093. 2) сов. в. убу́ти, бу́ду, деш. Убывать, убыть. Вода не вбула. Я хочу.... щоб цілий рік (гроші) не убували. Рудч. Ск. I. 65.