Словарь української мови (1924)/убуватися

by Борис Грінченко

◀ убувати

Словарь української мови Борис Грінченко У убуватися

убудити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Убува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. убу́тися, бу́юся, єшся, гл. Обуваться, обуться, надѣвать, надѣть обувь. Встав бурлака, не вмивався, нема свити — не вдягався, нема чобіт — не вбувався. Нп. В золоті черевички убулася. Рудч. Ск. II. 46.