Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/убуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
убуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Убува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. убу́тися, бу́юся, єшся, гл. Обуваться, обуться, надѣвать, надѣть обувь. Встав бурлака, не вмивався, нема свити — не вдягався, нема чобіт — не вбувався. Нп. В золоті черевички убулася. Рудч. Ск. II. 46.