Словарь української мови (1924)/увертатися

by Борис Грінченко

◀ увертати

Словарь української мови Борис Грінченко У увертатися

увертіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Уверта́тися, та́юся, єшся, сов. в. уверну́тися, ну́ся, нешся, гл. Успѣвать, успѣть, управляться, управиться. Меле так, шо і два чоловіка не ввернеться прибірати борошно. Ще не ввернулась справити нової (запаски). Г. Барв. 94.

II. Уверта́тися, та́юся, єшся, сов. в. уверті́тися, рчу́ся, ти́шся, гл. Завертываться, завернуться. Дівчина ввертілась у пір'ячко. Рудч. Ск. II. 35.