Словарь української мови (1924)/уволю
| ◀ увольняти | Словарь української мови У уволю |
уволяти ▶ |
|
Уво́лю, нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. К. Псал. 7. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю. Ном. № 11575.
| ◀ увольняти | Словарь української мови Борис Грінченко У уволю |
уволяти ▶ |
|
Словарь української мови — У
уволю
Борис Грінченко
1924
Уво́лю, нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. К. Псал. 7. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю. Ном. № 11575.