Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/угамовуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
угамовуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Угамо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. угамува́тися, му́юся, єшся, гл. Успокоиться, утихнуть, уняться. Не вгамовується Ївга. Мир. Пов. I. 144. Еней сподарь, посумувавши, насилу трохи вгамувавсь. Котл. Ен. III. 5. Чи ви там ще довго не вгамуєтеся? пора спати. Канев. у. Угамуйся, глянь на себе, який страшний ти і блідий. Греб. 335.