Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/угасити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
угасити
Берлін: Українське слово, 1924

Угаси́ти, шу́, сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа не вгасити. К. Досв. 31.