Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/угасати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
угасати
Берлін: Українське слово, 1924

Угаса́ти, са́ю, єш, сов. в. уга́снути, сну, неш, гл. Угасать, угаснуть. А із вечера та до півночі та свічечка не вгасала. Грин. III. 216. Огонь не вгасає. Єв. Мр. IX. 44.