Словарь української мови (1924)/уганятися
| ◀ уганяти | Словарь української мови У уганятися |
угасати ▶ |
|
Уганя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. угна́тися, жену́ся, не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Грин. III. 144. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, та його і вбили. ЗОЮР. I. 24 9. 2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить. 3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. Левиц. I. МВ. 68. 4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною. Г. Барв. 535.