Словарь української мови (1924)/угачувати

by Борис Грінченко

◀ угатити

Словарь української мови Борис Грінченко У угачувати

угаювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уга́чувати, чую, єш, сов. в. угати́ти, чу́, тиш, гл. 1) = Загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.