Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/угаювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
угаювати
Берлін: Українське слово, 1924

Уга́ювати, юю, єш, сов. в. уга́яти, уга́ю, єш, гл. Задерживать, задержать. Будь ласка, не вгаюйте, бо далеко їхати додому. — ді́ла. Упустить, не сдѣлать (дѣла). Скільки діла на току вгаяв. О. 1862. VI. 34. Ніколи з вами балакати, бо й так уже скільки нам діла вгаяли. Лебед. у.