Словарь української мови (1924)/уговорювати
Зовнішній вигляд
◀ уговорити | Словарь української мови У уговорювати |
уговоряти ▶ |
|
Угово́рювати, рюю, єш, гл. = Уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми. Стор. I. 17.