Словарь української мови (1924)/уговоряти
| ◀ уговорювати | Словарь української мови У уговоряти |
уговтати ▶ |
|
Уговоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. уговори́ти, рю́, риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися. Мет. 79.