Словарь української мови (1924)/удаха
| ◀ удаток | Словарь української мови У удаха |
удача ▶ |
|
Уда́ха, хи, об. Способный, способная. І не тільки тим і штиться й славиться удаха, що розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. З моїх очей усе можна забрати: собаки і то помітили мене, яка я вдаха. Держу в руках хліб або тараньку чищу на юшку, — дивись, уже рябко й поніс. Г. Барв. 356.