Словарь української мови (1924)/удовольнятися

by Борис Грінченко

◀ удовольняти

Словарь української мови Борис Грінченко У удовольнятися

удоволяти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Удовольня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. удовольни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться. Юнона ще не вдовольнилась. Котл. Ен. III. 15. Вже вдовольнилась. Ном. № 12033.