Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/удонити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
удонити
Берлін: Українське слово, 1924

Удо́нити, ню, ниш, гл. 1) = Удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. Борз. у. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду. Ном. Стр. 288, № 7709.