Словарь української мови (1924)/удонити
Зовнішній вигляд
◀ удома | Словарь української мови У удонити |
удонька ▶ |
|
Удо́нити, ню, ниш, гл. 1) = Удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. Борз. у. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду. Ном. Стр. 288, № 7709.