Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уж

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уж
Берлін: Українське слово, 1924

У́ж, ужа́, м. 1) = Вуж 1. Приткнув, як ужа вилами. Ном. № 6787. 2) = Гуж. Ном. № 12000 (одм.). 3) Орнаментъ на писанкахъ — съ извивающейся по яйцу линіей. КС. 1891. VI. 379. Ум. У́жик. Чуб. I. 312.