Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ужарити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
ужарити
Берлін: Українське слово, 1924

Ужа́рити, рю, риш, гл. 1) Ужарить, дожарить. Добре вжарила гуску. 2) = Ушкварити. Як ужарив козака — аж курява встала. 3) Ударить. Він її як ужарив, то вона.... на дванадцяті сутки здохла. Грин. I. 157.