Словарь української мови (1924)/узайві
| ◀ узаємно | Словарь української мови У узайві |
узаміт ▶ |
|
Узайві, нар. — бу́ти. Быть лишнимъ, не быть въ числѣ чего. Привезли і мого таки брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві. Г. Барв. 102.
| ◀ узаємно | Словарь української мови Борис Грінченко У узайві |
узаміт ▶ |
|
Словарь української мови — У
узайві
Борис Грінченко
1924
Узайві, нар. — бу́ти. Быть лишнимъ, не быть въ числѣ чего. Привезли і мого таки брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві. Г. Барв. 102.