Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/узаміт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
узаміт
Берлін: Українське слово, 1924

Узамі́т, нар. Сплошь, безъ исключенія. Ренським всіх взаміт частує. Мкр. Н. 31. См. Замет.