Словарь української мови (1924)/укоїтися
| ◀ укоїти | Словарь української мови У укоїтися |
уколисати ▶ |
|
Уко́їтися, уко́юся, їшся, гл. 1) Произойти, случиться. У жінки з чоловіком спірка вкоїлася. Ном. № 2656. 2) (О дѣт.) Умочиться.
| ◀ укоїти | Словарь української мови Борис Грінченко У укоїтися |
уколисати ▶ |
|
Словарь української мови — У
укоїтися
Борис Грінченко
1924
Уко́їтися, уко́юся, їшся, гл. 1) Произойти, случиться. У жінки з чоловіком спірка вкоїлася. Ном. № 2656. 2) (О дѣт.) Умочиться.