Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/укоїтися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
укоїтися
Берлін: Українське слово, 1924

Уко́їтися, уко́юся, їшся, гл. 1) Произойти, случиться. У жінки з чоловіком спірка вкоїлася. Ном. № 2656. 2) (О дѣт.) Умочиться.