Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/укруть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
укруть
Берлін: Українське слово, 1924

Укру́ть, нар. Вмигъ, сразу. Вкруть Кульбашний кинувся б назад до чумацького табору. О. 1861. X. Кух. 24.