Словарь української мови (1924)/улещання

by Борис Грінченко

◀ улетіти

Словарь української мови Борис Грінченко У улещання

улещати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Улеща́ння, ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. Стор. II. 216. В його слові улещання, а ні крихти правди. К. Псал. 21.