Словарь української мови (1924)/улещати
| ◀ улещання | Словарь української мови У улещати |
улива ▶ |
|
Улеща́ти, ща́ю, єш, сов. в. улести́ти, улещу́, сти́ш, гл. Умасливать, умаслить, задабривать, задобрить, ублажать, ублажить. Язиком його влещає, в серці иншу думку має. К. Псал. 25. Як її не улещав, а не схотіла зостатися. Стор. М. Пр. 28. Стали улещать чоловіка, щоб він заночував у них. Стор. I. 71.