Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/улинути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
улинути
Берлін: Українське слово, 1924

Ули́нути, ну, неш, гл. Влетѣть. В четверте віконце ангел влинув, на престолі став, слізку вронив. Чуб. III. 434.

Улину́ти, ну́, не́ш, гл. Влить (однокр.). Мнж. 193.