Словарь української мови (1924)/улипати

by Борис Грінченко

◀ улинути

Словарь української мови Борис Грінченко У улипати

улити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Улипа́ти, па́ю, єш, сов. в. ули́пнути, пну, неш, гл. 1) Прилипать, прилипнуть. 2) Только сов. в. Объ одеждѣ, обуви: вполнѣ прійтись, какъ разъ быть впору. Приміряють той черевичок, — а він так і влип: як там був. Рудч. Ск. II. 48.