Словарь української мови (1924)/умилостивити
| ◀ умилосердитися | Словарь української мови У умилостивити |
уминати ▶ |
|
Умилости́вити, влю, виш, гл. Умилостивить, сдѣлать милостивымъ. Щоб його як-небудь умилостивити, вклонився йому. Стор. I. 149.
| ◀ умилосердитися | Словарь української мови Борис Грінченко У умилостивити |
уминати ▶ |
|
Словарь української мови — У
умилостивити
Борис Грінченко
1924
Умилости́вити, влю, виш, гл. Умилостивить, сдѣлать милостивымъ. Щоб його як-небудь умилостивити, вклонився йому. Стор. I. 149.