Словарь української мови (1924)/умисел
Зовнішній вигляд
◀ уминати | Словарь української мови У умисел |
умислити ▶ |
|
У́мисел, слу, м. Мысль. Став лях бутурлак дорогії напитки пити-підпивати, стали умисли козацьку голову клюшника розбивати. АД. I. 212.