Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/унука

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
унука
Берлін: Українське слово, 1924

Уну́ка, ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. Ум. Уну́чка, уну́ченька, уну́чечка.