Словарь української мови (1924)/унуків
Зовнішній вигляд
◀ унука | Словарь української мови У унуків |
унурити ▶ |
|
Уну́ків, кова, ве. Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. I. 301.
◀ унука | Словарь української мови Борис Грінченко У унуків |
унурити ▶ |
|
Словарь української мови — У
унуків
Борис Грінченко
1924
Уну́ків, кова, ве. Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. I. 301.