Словарь української мови (1924)/уперве
Зовнішній вигляд
◀ упельгати | Словарь української мови У уперве |
упервині ▶ |
|
Упе́рве, нар. = Уперше. Держа́ти жі́нку упе́рве. Быть женатымъ первымъ бракомъ Старий Хміль держав уперве його сестру Ганну. К. ЧР. 28.