Словарь української мови (1924)/упервині
Зовнішній вигляд
◀ уперве | Словарь української мови У упервині |
уперед ▶ |
|
Упервині́, нар. 1) = Уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у. 2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не так робилось. НВолын. у.