Словарь української мови (1924)/упереміж
| ◀ уперекидь | Словарь української мови У упереміж |
упереміжку ▶ |
|
Упере́між, нар. = Упереміжку. Упере́між говори́ти. Говорить несогласно, путать. Уже пішли в переміж говорити. НВолын. у.
| ◀ уперекидь | Словарь української мови Борис Грінченко У упереміж |
упереміжку ▶ |
|
Словарь української мови — У
упереміж
Борис Грінченко
1924
Упере́між, нар. = Упереміжку. Упере́між говори́ти. Говорить несогласно, путать. Уже пішли в переміж говорити. НВолын. у.