Словарь української мови (1924)/упереміжку
Зовнішній вигляд
◀ упереміж | Словарь української мови У упереміжку |
упересипи ▶ |
|
Упере́міжку, нар. Поперемѣнно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, се-б-то раз сіно, а другий солому або-що.