Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упереміжку

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упереміжку
Берлін: Українське слово, 1924

Упере́міжку, нар. Поперемѣнно; перемѣшивая. Треба коневі впереміжку давати їсти, се-б-то раз сіно, а другий солому або-що.