Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упопружувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упопружувати
Берлін: Українське слово, 1924

Упопру́жувати, жую, єш, сов. в. упопру́жити, жу, жиш, гл. Подвязывать, подвязать подпругу. Сідлай мі коня — того моцаря й а впопруж єго в сімдесять попруг. Kolb. I. 101.