Словарь української мови (1924)/упороти
Зовнішній вигляд
◀ упороситися | Словарь української мови У упороти |
упоруч ▶ |
|
Упоро́ти, рю́, реш, гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. Ба́тько гаря́чку впоро́в. Отець поспѣшилъ. Зміев. у.