Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упоруч

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упоруч
Берлін: Українське слово, 1924

Упо́руч, нар. Рядомъ, рука съ рукой, рука объ руку. Упоруч себе сажати. Макс.