Словарь української мови (1924)/упослід

by Борис Грінченко

◀ упослі

Словарь української мови Борис Грінченко У упослід

упосліджати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Упослі́д, нар. 1) Послѣ. Вх. Зн. 73. 2) Наконецъ, въ заключеніе.