Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упудитись

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упудитись
Берлін: Українське слово, 1924

Упу́дитись, джуся, дишся, гл. Умочиться.