Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/упрядати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
упрядати
Берлін: Українське слово, 1924

Упряда́ти, да́ю, єш, сов. в. упря́сти, ду́, де́ш, гл. 1) Впрядать, впрясть. 2) Напрядать часть.