Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уредний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уредний
Берлін: Українське слово, 1924

Уре́дний, а, е. Пакостный, противный. Ну, та й уредний же хлопець. Лохв. у.