Словарь української мови (1924)/урекливий
Зовнішній вигляд
◀ уредний | Словарь української мови У урекливий |
уректи ▶ |
|
Урекли́вий, а, е = Урічливий. Чи підеш ти в таночок, не становись край Дунаю, бо то річка врекливая, врече тебе й косу твою. Мил. 50.