Словарь української мови (1924)/усиплятися
| ◀ усипляти | Словарь української мови У усиплятися |
усиротіти ▶ |
|
Усипля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. успа́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Засыпать, заснуть совершенно, глубокимъ сномъ. Дитинка тільки почала всиплятися, аж і збуджено. — Гомоніть тихше, покуль дитина вспиться. Воно як успиться, так довго спатиме. Черн. у.