Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уситити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уситити
Берлін: Українське слово, 1924

Уси́ти́ти, чу́, ти́ш, гл. — ме́ду. Сдѣлать, сварить меду. Для свого синка меду вситила. Гол. Я сусідам угоджу, конов меду усичу. Гол. I. 296.