Словарь української мови (1924)/успішати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
успішати
Берлін: Українське слово, 1924

Успіша́ти, ша́ю, єш, гл. Спѣшить, торопиться. А там за горами брала дівка льон; вона брала, додому вспішала, додому вспішала — боялася вовка. Грин. III. 667.